пречистий

-а, -е, також у сполуч. зі сл. чистий.

1) розм. Дуже чистий, зовсім позбавлений бруду, каламуті, сміття і т. ін. || Нічим не затьмарений.

2) перен. Нічим не опоганений, не осквернений; з чистими почуттями; непорочний, святий. || Який не підлягає жодному сумніву; повний, цілковитий. || у знач. ім. пречи́сте, -того, с. || у сполуч. зі сл. діва, мати, матір. Богородиця. || у знач. ім. Пречи́ста, -тої, ж. Богородиця.

3) у знач. ім. Пречи́ста, -тої, ж., також у сполуч. зі сл. перша, друга. Назва двох церковних християнських свят (перше – 15 серпня – день кончини Богородиці; друге – 8 вересня – день народження Богородиці).